Суспільство ставить своєрідне клеймо на людину, якщо стає відомо, що в неї щось не так з психікою, навіть якщо це не небезпечно для оточуючих. Продовжуємо боротись з стигматизацію і поширювати правдиву інформацію про психічні розлади у нашій постійній рубриці #психологічнапросвіта .
Сьогодні, ведемо розмову про біполярний афективний розлад (БАР) . Це ендогенне психічне захворювання, що проявляється у вигляді періодичних депресивних та маніакальних епізодів. В МКХ 10 код F31. Серед причин розвитку захворювання вчені виділяють результат взаємодії відразу декількох чинників: біологічних (порушення балансу нейромедіаторів і гормонів у мозку); генетичних (успадкована мутація в генах), здебільшого у хворого є близькі родичі з такими симптомами; психологічних (сильні психологічні потрясіння в дитячому віці, пригнічення авторитарними батьками та ін.)
Мінімальна порція правдивої інформації про БАР, що забезпечує можливість бути вільним від впливу «старих стереотипів» щодо психічних захворювань:
- БАР - це не розлад особистості, і не проявляється в антисоціальній поведінкці. В першу чергу впливає на настрій людини, що має БАР. З часом не формується дефект особистості.. Афективні порушення повністю зворотні за певних умов.
- Поширеність 1 на 100 осіб (однаково часто вражає людей різних національностей, тобто це спільний біль). Зустрічається частіше у жінок і зазвичай, початок з депресивного епізоду. У чоловіків початок, зазвичай, з маніакального епізоду. От і вся різниця.
- Більшість людей з біполярним розладом I і II типів, приймаючи ліки, можуть не мати симптомів захворювання протягом тривалого часу і жити добре. Ті ж, хто не дотримується призначеного лікування та пропускає прийом медикаментів, можуть мати проблеми.
- Для людей з біполярним розладом, поряд з медикаментозним лікуванням важливим є застосування психосоціальних методів допомоги, включаючи психотерапію (або «розмовну» терапію). Результати досліджень показали, що психосоціальна терапія сприяє стабілізації настрою, зниження кількості госпіталізацій і поліпшенню життєдіяльності в різних сферах людської активності
- Коморбідність БАР з наркоманією 56%, з панічними розладами 21%. Відсоток суїцидальних спроб: серед жінок до 56%, серед чоловіків до 27%. Завершені спроби самогубств складають 15 – 20 %. Тобто, ризик суїциду та самоушкоджень дуже високий і підтримка для людини, що страждає від цього недугу надважлива.
- Підтверджено дослідженнями, що люди, які страждають на біполярний розлад: вчетверо більш компетентні у питаннях мистецтва; мають високий рівень креативності; мають більш розширений кругозір. Що може свідчити про особливості тонкої організації душі таких людей і що за них потрібно боротись.
Біполярний розлад є хронічним захворюванням, яке на даний час не виліковується. Єдиний засіб тримати це захворювання “під контролем”, полягає в тому, що треба постійно приймати ліки, навіть в період, коли все добре. Тільки в цьому випадку можна знизити шанс рецидивів і погіршення стану. Звісно це обтяжує життя людини і може виникати бажання закінчити цю виснажливу прив'язаність до лікування. Тому, людям з БАР важлива підтримка та розуміння. Важко уявити, як щодня, використовуючи свої навички «жити за новими правилами» (здоровий спосіб життя, контроль індикаторів хвороби, медикаментозне лікування, тощо), люди з БАР намагаються успішно співіснувати з іншими, бути активною частиною суспільства. Таких людей не треба боятися. До них слід відноситися з розумінням і можливо, саме це розуміння допомагає нам розуміти особливості власного характеру.
